Вони роблять свій бізнес успішним не по підручниках та всупереч всім прогнозам.
Ідеї для свого власного бізнесу народжують на колінках за кавою, а бізнес-плани пишуть на серветках.
Шляхом проб та помилок з’ясовують, який бізнес можна відкрити в селі, який малий бізнес найприбутковіший та як створити свій бізнес з 0, попередньо відкинувши 99 бізнес-ідей, які б ну просто мали вистрелити в 2019 році.
Експерти по неможливому.
А як ще назвати підприємців, що роблять бізнес в Україні.
В країні, де не знаєш, що буде завтра.
Та тільки чомусь сварити українських підприємців стало просто хорошим тоном. І такі вони, і сякі.
“Кидали”, здирники та бариги – як тільки не сварять українських підприємців!
Хто тільки не нарікав на те, як українці ведуть бізнес:
- агресивно, ніби останній раз,
- хочуть заробити “всі гроші”, через що страждає якість,
- кидають партнерів/підрядників/персонал/клієнтів на гроші,
- порушують всі можливі норми та закони,
- цвіте і пахне корупція на всіх рівнях і будь-яке питання треба “порєшать” за гроші чи “відкат”.
Та я вирішила стати на захист своїх побратимів, справжніх героїв малого та середнього бізнесу. Та і великого бізнесу також! І визначила 10-топ рис українських підприємців.
Те, про що якось всі забувають в потоках обурення у ЗМІ, в соцмережах та на наших кухнях.
А ми ж хороші! Ми ж такі хороші! Нам реально є, чим пишатися!
- Як зробити свій бізнес успішним в Україні, де не працює те, що вважається бізнесом.
В Україні не працюють класичні бізнесові схеми. Тут все випробовується дослідним шляхом в умовах, які в жодному підручнику не опишуть. Ну не працює у нас те, чого вчать на курсах MBA. Або з точністю до навпаки. Підприємці все досліджують на практиці, набивають власні гулі, досліджують чужі та слухають свою інтуїцію.
Будь-які прогнози викликають сміх.
Якщо в Європі та США є бізнеси, які працюють десятиліттями та навіть століттями, в Україні, на жаль, така ситуація неможлива. Є в цьому певний шарм, адреналін, азарт. Тільки це виснажує. А коли пишемо бізнес-плани із виходом на точку рентабельності через 10-30-50 років, то самі сміємося! Тут дожити б!
Про особливості національного українського характеру, про те, чи можна брати гроші з родичів та друзів та як не стати жертвою “дружнього” шантажу, розказувала в ефірі Радіо ВГОЛОС. Дивіться!
- Щоб відкрити свій успішний бізнес з нуля – треба бути гуру нетворкінгу.
Перш ніж починати будь-яку справу чи розрулювати проблему, наша людина телефонує до знайомих і питає:
А хто у нас є там-то і там-то?
Нетворкінг на всіх рівнях – перше правило успішного бізнесу в Україні. І однозначно наш великий плюс.
Ми чітко знаємо, кому подзвонити і кого спитати. Які 5 правил українського нетворкінгу, щоб стати всюди своїм, я детально розбираю тут.
Навіть 70-річна пані Ганя-прибиральниця має свата/кума/брата/сусіда сусідів, які здадуть всі явки та паролі корисних людей, яких знають вони та їхні знайомі знайомих.
І серйозні підприємці також не лінуються зробити пару-трійку дзвінків. Тому що знають, наступного разу допомога знадобиться їм та їхнім друзям.
Інколи – українці дійсно дружній народ.
А в бізнесі успішні ті, хто допомагає іншим.
Для таких людей відкриті всі двері. Вони не ділять на «ближнє» і «дальнє» коло. Не сортують людей за статками та статусом.
Так, будуть халявщики, які захочуть вас тупо використати і нічого не дати взамін. Як їх вичислити і нейтралізувати, як сказати «НІ» тим, хто паразитує на вас або намагається це зробити, я детально пишу у своїй книзі “Почніть говорити “НІ” в розділі про маніпуляції.
Світом керує базовий механізм обміну. і міцні зв’язки з надійними людьми 100 разів вам перекриють збитки від «халявщиків».
Ще не було випадку, щоб мені або моїм клієнтам не допомогли вирішити будь-яке, я повторюю, будь-яке питання, люди з різних міст та навіть країн.
І саме зв’язки для успішного ведення бізнесу в Україні – основа основ. Тому не чекайте що корисні знайомства заведуться самі. Будьте їх ініціатором. Створюйте причини для зустрічей та регулярних контактів.
Часто-густо іноземні книжки по нетворкінгу нас просто веселять. Ми про це можемо самі написати романи-блокбастери.
- Щоб зробити свій бізнес успішним в Україні потрібно не боятися помилки.
От не боїмося. І живемо по принципу:
“Вийде – клас, не вийде, ну так що ж - інше замучУ. З ким не буває, не кінець світу”, хоча інколи втрачається все, від останньої копійки до репутації.
Як розвинути впевненість - розпитала у наших зірок. І вони розказали таке!
Ми кидаємося в нові проекти, віримо в свою удачу. І події розвиваються 2-ма шляхами – або люди отримують дуже дорогий досвід і посвяту в сучасних лицарів ордену підприємців. Або йдуть у наймані працівники. І це зовсім не трагедія. Це вибір, коли нарешті хочеться спокою та стабільності.
Так, ми дуже стресостійкі: працюємо під час війни, під час шалених коливань курсу валюти, під час значних безперервних змін у законодавстві. Ми швидко адаптовуємося, шукаємо ходи-виходи, навіть коли їх зовсім нема, розширюємося, беремо нових працівників.
Під час подорожі Японією, мене дуже вразив один з найвищих
у світі відсоток самогубств у цій дуже багатій і безпечній країні. Люди не витримують стресу. Причина – робота. В Україні серед підприємців % самогубств мінімальний. Більшість випадків – особисті проблеми, а не невдачі в бізнесі.
- Стресостійкість - важлива риса характеру бізнесмена в Україні.
Так, ми дуже стресостійкі: працюємо під час війни, під час шалених коливань курсу валюти, під час значних безперервних змін у законодавстві. Ми швидко адаптовуємося, шукаємо ходи-виходи, навіть коли їх зовсім нема, розширюємося, беремо нових працівників.
Під час подорожі Японією, мене дуже вразив один з найвищих
у світі відсоток самогубств у цій дуже багатій і безпечній країні. Люди не витримують стресу. Причина – робота. В Україні серед підприємців % самогубств мінімальний. Більшість випадків – особисті проблеми, а не невдачі в бізнесі.
Про бізнес-ідеї, привезені з Японії, розказувала на радіо ВГОЛОС. Тут цікаво. Інколи страшно 🙂
- Хто робить бізнес успішним в Україні? Експерти по неможливому!
Ті, хто працював в іноземних компаніях і у нас, в один голос дивуються тепличності західних підприємців: в них опускаються руки перед банальними труднощами, різницею у законодавстві чи менталітеті.
Наприклад, німці часто відмовляються від французького ринку, тому що їм це видається ну дуже складним.
Для українських компаній – це в десятки разів складніше, та ми приймаємо будь-які виклики і зціпивши зуби попри всі перепони йдемо до мети.
- Хто такий успішний підприємець?
Вічний студент!
Ми завзято і постійно вчимося. Ми охочі до нового - різноманітні тренінги, онлайн та офлайн-курси, програми, лекції.
Самі своїми кровними це все оплачуємо. І персонал свій навчаємо. Запрошуємо бізнес-тренерів та бізнес-консультантів. Читаємо бізнесову літературу.
Ми тестуємо на своєму бізнесі все, чого навчилися, особливо, інтернет-маркетинг.
Багато хто тільки після 40 років вперше навчився кнопки натискати і стосунки з сучасними технологіями в людей складні. Та все одно ми гриземо граніт сучасних технологій і вони дають проривний результат. Також дуже популярний саморозвиток.
- Тільки трудоголік може відкрити власний бізнес з нуля і зробити його успішним.
Робота не вовк, в ліс не втече – це не про нас.
Ми готові працювати постійно. З пристрастю. Вкладати у свою справу всі свої ресурси – час, гроші, нерви. Принести в жертву навіть здоров’я та особисте життя. Якщо це наш бізнес, ми не можемо працювати з 10.00 до 18.00, а на вихідні вимикати телефон. Хоча давно треба навчитися. Ми живемо своєю справою. Можемо вийти на роботу у вихідний або лишитися понаднормово, тільки щоб допомогти клієнту вирішити його питання. Це важливо для нього, а значить, і для нас.
Про нові правила телефонних переговорів розказувала на радіо ВГОЛОС. Ви здивуєтеся, та тепер це саме так!
- Вижити серед тролів – місія можлива, або як в Україні підтримують успішних підприємців.
Україна – країна тролів та хейтерів.
Ніде у світі нема такого агресивного онлайн-середовища, як в Україні.
Мої друзі мають мережу ресторанів в Польщі, так за 8 років жодна людина не написала відкрито про своє незадоволення. Якщо були якісь претензії, то люди писали на імейл і це було в дуже толерантній формі зі словами “Прошу-перепрошую”. У нас же якась нова національна античеснота:
- - написати відкрито негативний відгук, навіть особливо не розібравшись, чи дійсно цьому бізнесу чи бренду пишеш,
- - вліпити “одиницю” в гугл чи на бізнес-сторінку у фб,
- - спаплюжити чиєсь добре ім’я, добити лежачого,
- - обгадити того, хто тільки вирвався в лідери або намагається зі всіх сил це зробити, злими, часто-густо нецензурними словами,
- - зробити це анонімно, ховаючись за закритими акаунтами в інстаграм або за аватарками з котиками у фб.
Тролі кайфують від того, як паплюжать чиюсь репутацію та добре ім’я та насолоджуватися своєю примарною владою над чужим життям та бізнесом.
І ще під час бізнес-презентації люблять нам нерви попсувати. А от як фахово їм дати відсіч, я пишу тут.
А ми що?
Попереживали, зібрали з вірних клієнтів позитивний фідбек, накрили негативні відгуки позитивними, випили по рюмашці і далі працюємо.
Я досліджувала це питання - в Україні майже нема бізнесів із високою репутаційною чутливістю до негативних відгуків. Собаки гавкають, караван йде – так і живемо!
- Що заважає робити успішний бізнес – нелогічна віра в людей. Та це неодмінна риса характеру українських підприємців.
- До сих пір ми починаємо бізнес із друзями.
- Беремо на роботу дітей своїх знайомих, бо ті попросили.
- Терпимо непутящих працівників, бо віримо, що це хороші хлопчики/дівчатка, а ще у них хворі батьки.
Десять разів даємо людям другий шанс, а вони далі косячать, підводять і роблять нам збитки та нерви. До сих пір у нас на першому місці симпатія, ностальгічні спогади дитинства, надумані зобов’язання та хибне почуття провини, ніж цифри, розрахунки та ділові принципи.
- Як патріоти роблять прибутковий бізнес в Україні.
Коли мені зі всіх боків кажуть, що я втрачаю величезний ринок, тому що пишу та виступаю виключно українською, я відповідаю – це моя принципова позиція. І все в мене добре. Мій україномовний сайт / без реклами і просування вже відвідали десятки тисяч людей з 50 країн.
І з клієнтами все добре.
І я така не одна.
Україна стрімко входить в моду. Про українські продукти від с/г продукції, хейнмейду, одягу до книг, музики та програмного забезпечення починають активно говорити по світу. Робити українське модно і престижно.
А що може бути краще? Коли ти на своїй землі у своєму дому для своїх людей робиш бізнес - це дає опору і крила.
Коли створюєш якісний продукт, що подобається людям. Коли це приносить тобі радість та гроші.
Ось такі ми, українські підприємці. Експерти по неможливому, люди, які попре все вірять в свою країну, в себе та свою справу.
Люди, які можуть все.
Щиро вдячна за ідеї при написанні статті моїм друзям-підприємцям:
Яні Адамик - керівнику найбільшого 5-ти поверхового ресторану в Україні «36По», бренд-менеджеру, співвласнику маркетингового агенства «Автор» та мережі ресторанів в Польщі, Львів.
Анні Роднєнковій – власниці компанії “Вілла Ванілла”, імпортера меблів для сфери гостинності, Київ.
Віктору Стиничу – мандрівнику, автору блогу і тревел-школи “Подорожуй”, організатору тревел-зустрічей і бізнес-сніданків, Ужгород.
Олександру Ратинському - власнику дистриб’юторської компании Омега Логистик, співвласнику торгової марки Foodmarket, Запоріжжя.
По питаннях співпраці дзвоніть 067 750 38 28
Давайте спілкуватись в соцмережах